соняшниковий
СОНЯШНИКОВИЙ, а, е. Прикм. до соняшник. Плахти аж горять, нитки виварені в соняшниковому цвіті, бузиновій ягоді, вільховій корі... (Горд., II, 1959, 19); В'ється над дівчатами соняшниковий пилок, осідає на косинки, на руки, на лиця... (Гончар, Новели, 1954, 102); - Ходімо танцювати, - сказав він їй, дихнувши в лице запахом тютюну, змішаного з запахом підсмажених соняшникових зернят (Тют., Вир, 1964, 128); Гнув і я спину на його соняшникових плантаціях (Ковінька, Кутя.., 1960, 92); // Зробл., вигот., зібраний і т. ін. з соняшника. У низенькому сільському клубі блимав каганець, в якому потріскувала соняшникова олія (Воскр., Весна.., 1939, 14); Приємна терпкуватість зразу їй підказала, з яких квіток носили його [мед] бджоли. - Соняшниковий? - Соняшниковий, самий свіжий (Стельмах, II, 1962, 239).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | соняшниковий | соняшникова | соняшникове | соняшникові |
Родовий | соняшникового | соняшникової | соняшникового | соняшникових |
Давальний | соняшниковому | соняшниковій | соняшниковому | соняшниковим |
Знахідний | соняшниковий, соняшникового | соняшникову | соняшникове | соняшникові, соняшникових |
Орудний | соняшниковим | соняшниковою | соняшниковим | соняшниковими |
Місцевий | на/у соняшниковому, соняшниковім | на/у соняшниковій | на/у соняшниковому, соняшниковім | на/у соняшникових |