сороковини
СОРОКОВИНИ, вин, мн. Сороковий день після чиєї-небудь смерті; поминки в цей день. - От вийдуть сороковини, то й щасти, боже, Харитонові й одружитись і висвятитись (Н.-Лев., III, 1956, 10); - Нема вже, діду, Михайла Михайловича й на світі: позавчора сороковини справляли (Л. Янов., І, 1959, 362); Минуть сороковини, він знову сюди принесе і полотно, і теплу, мов живу душу, хлібину (Стельмах, І, 1962, 183).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сороковини | |
Родовий | сороковинин | |
Давальний | сороковинам | |
Знахідний | сороковини | |
Орудний | сороковинами | |
Місцевий | на/у сороковинах | |
Кличний | сороковини |