спартанський
СПАРТАНСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до спартанець 1 і Спарта. Спартанська держава.
2. Власт. спартанцеві. - Мене ростила ти й не дала спартанської вмілості переносити голод і спрагу (Хотк., І, 1966, 175); Спартанське життя вояка якихось три десятки літ привчало його до боїв у відкритому степу, до лісів, до спочивання в сідлі на бойовому коні (Ле, Хмельницький, І, 1957, 66); // Позбавлений зручностей, вигод; простий, скромний. Полічила [Лукія Назарівна] ліжка і прикинула в умі, що далеко не на всіх вистачає навіть цих спартанських ліжок (Гончар, Тронка, 1963, 79).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | спартанський | спартанська | спартанське | спартанські |
Родовий | спартанського | спартанської | спартанського | спартанських |
Давальний | спартанському | спартанській | спартанському | спартанським |
Знахідний | спартанський, спартанського | спартанську | спартанське | спартанські, спартанських |
Орудний | спартанським | спартанською | спартанським | спартанськими |
Місцевий | на/у спартанському, спартанськім | на/у спартанській | на/у спартанському, спартанськім | на/у спартанських |