спасівка
СПАСІВКА, и, ж. 1. розм. Піст, що припадає на кінець літа (з 1 по 15 серпня за старим стилем). [Меланія Григорівна:] Може, ти лагодишся і в петрівку скоромне їсти? [Трохим:] А їстиму. І в спасівку їстиму... (Кроп., IV, 1960, 195); У спасівку раз мені в волость треба було. Іду. Надворі так гарно: сонячно, тепло... (Тесл., З книги життя, 1949, 3); Навіть в розімлілу спасівку в нього крутилися крила вітряків, викликаючи подив у селян (Стельмах, І, 1962, 513).
@ Приставати (пристати) мов (як, наче і т. ін. ) муха в спасівку див. приставати; Як (мов, немов і т. ін. ) муха (мухи) в спасівку - сердитий, в'їдливий. - Мені аби була [дівчина] робоча та проворна та щоб була трохи куслива, як мухи в спасівку, - сказав Карпо (Н.-Лев., II, 1956, 266); Як у спасівку соловейко заспіває - ніколи. [Марися:] Я люблю давно другого, чуєте?.. За вас я тоді вийду заміж, як у спасівку соловейко заспіває! (К.-Карий, І, 1960, 353).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спасівка | спасівки |
Родовий | спасівки | спасівок |
Давальний | спасівці | спасівкам |
Знахідний | спасівку | спасівки |
Орудний | спасівкою | спасівками |
Місцевий | на/у спасівці | на/у спасівках |
Кличний | спасівко | спасівки |