спектрограма
СПЕКТРОГРАМА, и, ж. 1. Фотографічне зображення спектра. За допомогою дифракційного спектрографа та електронно-оптичного перетворювача були зняті спектрограми супутників (Знання.., 4, 1966, 5).
2. Набір частот, характерний для коливань механічного та електромагнітного походження, одержаних за допомогою спектрографа (у 2 знач.). Під інтенсивністю, або силою, звука звичайно розуміють сумарну інтенсивність усіх складових тонів даного голосного; її вимірюють за допомогою так званої кривої інтенсивності на осцилограмі, а також на спектрограмах (Сучасна укр. літ. м., І, 1969, 65).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спектрограма | спектрограми |
Родовий | спектрограми | спектрограм |
Давальний | спектрограмі | спектрограмам |
Знахідний | спектрограму | спектрограми |
Орудний | спектрограмою | спектрограмами |
Місцевий | на/у спектрограмі | на/у спектрограмах |
Кличний | спектрограмо | спектрограми |