спец
СПЕЦ, а, ч., розм. 1. Представник інтелігентської професії - виходець із непролетарського середовища (назва, поширена в СРСР до середини 20-х років). Пускаючи його [завод] знову, новий господар, Радянська влада, не міг ще обійтися без тих, хто розпоряджався тут до революції, кого тепер називали «спецами» (Шовк., Інженери, 1956, 77); Марат відчув себе глибоко ображеним за Крушину. Як він, отой безпартійний спец, насмілюється робити зауваження самому редакторові? (Жур., Нам тоді.., 1968, 35).
2. Те саме, що спеціаліст. Специ вважали, що на ремонт [станції] треба вісім місяців (Трубл., І, 1955, 133); - Я, каже, по дереву майстер. Ну, це правда, він по дереву спец! (Рудь, Гомін.., 1959, 90).
СПЕЦ... Перша частина складних слів, що відповідає слову спеціальний у 1 знач., напр.: спецавіація, спецвзуття, спецвідділ, спецзавдання, спецпідготовка, спецрейс, спецхарчування, спецчастина, спецшкола і т. ін.; у 2 знач., напр.: спецсемінар і т. ін.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спец | специ |
Родовий | спеца | спеців |
Давальний | спецові, спецу | спецам |
Знахідний | спеца | спеців |
Орудний | спецом | спецами |
Місцевий | на/у спеці, спецові | на/у спецах |
Кличний | спеце | специ |