сповивання
СПОВИВАННЯ, я, с. Дія за знач. сповивати. Недостатність рухів, тиснення на кісткову тканину (сповиванням дитини, тісним одягом, взуттям і т. п.), неправильне положення спричиняються до неправильного росту кісткової тканини (Шк. гігієна, 1954, 72); Гадюка вкусила хлопчика.. Хлопчикові негайно було зроблено парову ванну з вологим сповиванням. Через десять днів дитина одужала (Літ. Укр.. 8. IX 1967, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сповивання | сповивання |
Родовий | сповивання | сповивань |
Давальний | сповиванню | сповиванням |
Знахідний | сповивання | сповивання |
Орудний | сповиванням | сповиваннями |
Місцевий | на/у сповиванні | на/у сповиваннях |
Кличний | сповивання | сповивання |