спороджувати
СПОРОДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., СПОРОДИТИ, роджу, родиш, док., перех., розм . 1. Те саме, що народжувати 1. - Спородила я дітей Вже й не так багато - Лиш Івана та Степана, Лиш Явдошку та Грицька, Лиш Настусю та Марусю (С. Ол., Вибр., 1959, 126); Мати спородила його серед мовчазних снігів, і він мерщій подав голос (Загреб., Диво, 1968, 31).
2. перен. Давати початок чому-небудь, створювати щось, бути причиною появи когось, чогось. Всеосяжна глобальність, характерна для нашого часу, здатна водночас спородити і невід'ємність особи від часу, і її відокремленість (Рад. літ-во, 6, 1971, 7); // Пробуджувати, викликати що-небудь. Калитчин двір спороджував страх, безволля (Горд., Чужу ниву.., 1947, 156); Відмова Тимчасового уряду признати автономію України.. й недвозначне продовження колоніальної політики царського урядництва - спородили обурення й викликали протест у найрізноманітніших колах українців (Смолич, Мир.., 1958, 427).
@ Як мати спородила - те саме, що Як мати народила (родила) (див. мати1). Я тоді до нього: - Скидай сорочку!.. - Зняв і сорочку.. Пі-ішов він, як мати спородила (Хотк., І, 1966, 84).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спороджую | спороджуємо |
2 особа | спороджуєш | спороджуєте |
3 особа | спороджує | спороджують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спороджуватиму | спороджуватимемо |
2 особа | спороджуватимеш | спороджуватимете |
3 особа | спороджуватиме | спороджуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | спороджував | спороджували |
Жіночий рід | спороджувала | |
Середній рід | спороджувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спороджуймо | |
2 особа | спороджуй | спороджуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | спороджуючи | |
Минулий час | спороджувавши |