спорскувати
СПОРСКУВАТИ1, ую, уєш і СПОРСАТИ, аю, аєш, недок., СПОРСНУТИ, ну, неш, док. Не втримавшись на чому-небудь, падати, зісковзувати, скочуватися. Снопи значно поважчали й іноді стали спорсати з вил (Л. Янов., І, 1959, 101); Возив мій Гаврилко Ільковою конячкою спирт з винниці, та якось не догледів, бочка спорснула, упала та й потекла (Л. Янов., І, 1959, 385); Він уже добрався до червоного буя, схопився знизу, але рука спорснула, і хлоп'як сьорбнув води (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 11).
СПОРСКУВАТИ2, ую, уєш, недок., СПОРСНУТИ, ну, неш і діал. СПОРСЬКАТИ, аю, аєш, док., перех. і неперех. Покриваючи бризками, злегка змочувати; збризкувати. [Дід Яків (п'є з кварти воду і спорскує ротом на підлогу ):] Оце підмету чисто, бо ввечері будуть тут збори колгоспні (Козл., Щури.., 1956, 284).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спорскую | спорскуємо |
2 особа | спорскуєш | спорскуєте |
3 особа | спорскує | спорскують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спорскуватиму | спорскуватимемо |
2 особа | спорскуватимеш | спорскуватимете |
3 особа | спорскуватиме | спорскуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | спорскував | спорскували |
Жіночий рід | спорскувала | |
Середній рід | спорскувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спорскуймо | |
2 особа | спорскуй | спорскуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | спорскуючи | |
Минулий час | спорскувавши |