справжнісінький
СПРАВЖНІСІНЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що справжній. Усміхнувся [Дорошенко], згадавши, як одного разу, ще давно-давно, доставили з Канади партію закуплених коней, диких, необ'їжджених, справжнісіньких мустангів, пускали з палуби їх на берег, і тут же берегові хлопці кидались на круті їхні шиї, ловили, а осторонь стояв Будьонний,.. посміхався... (Гончар, Тронка, 1963, 152); За три доби Тимко відразу відчув себе не лише дорослим, а й воїном. Він побував у бою. У справжнісінькому бою... (Збан., Таємниця.., 1971, 248); А що вже Ясень гарячий на руку - іншого й не знайдеш такого. На все піде, «правдолюб», справжнісінький тобі донкіхот (Ю. Бедзик, Альма матер, 1964, 89).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | справжнісінький | справжнісінька | справжнісіньке | справжнісінькі |
Родовий | справжнісінького | справжнісінької | справжнісінького | справжнісіньких |
Давальний | справжнісінькому | справжнісінькій | справжнісінькому | справжнісіньким |
Знахідний | справжнісінький, справжнісінького | справжнісіньку | справжнісіньке | справжнісінькі, справжнісіньких |
Орудний | справжнісіньким | справжнісінькою | справжнісіньким | справжнісінькими |
Місцевий | на/у справжнісінькому, справжнісінькім | на/у справжнісінькій | на/у справжнісінькому, справжнісінькім | на/у справжнісіньких |