співмешканка
СПІВМЕШКАНКА, и, ж. Жін. до співмешканець.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | співмешканка | співмешканки |
Родовий | співмешканки | співмешканок |
Давальний | співмешканці | співмешканкам |
Знахідний | співмешканку | співмешканок |
Орудний | співмешканкою | співмешканками |
Місцевий | на/у співмешканці | на/у співмешканках |
Кличний | співмешканко | співмешканки |