співтворчість
СПІВТВОРЧІСТЬ, чості, ж., книжн. Спільна творчість. Прагнення перетворити свої міста на справді комуністичні.., природно, активізувало співтворчість архітекторів і художників (Образотв. мист., 4, 1974, 31).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | співтворчість | співтворчості |
Родовий | співтворчості, співтворчости | співтворчостей |
Давальний | співтворчості | співтворчостям |
Знахідний | співтворчість | співтворчості |
Орудний | співтворчістю | співтворчостями |
Місцевий | на/у співтворчості | на/у співтворчостях |
Кличний | співтворчосте | співтворчості |