співучасниця
СПІВУЧАСНИЦЯ, і, ж. Жін. до співучасник. Льоля М. - моя давня приятелька, товариш моїх юних літ, співучасниця пережитого замолоду (Смолич, Розм. з чит., 1953, 147); [Жека:] Хто б він не був, ти не можеш цього робити! Бо раз ти ховаєш його злочин, ти сама робишся його співучасницею (Мам., Тв., 1962, 443).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | співучасниця | співучасниці |
Родовий | співучасниці | співучасниць |
Давальний | співучасниці | співучасницям |
Знахідний | співучасницю | співучасниць |
Орудний | співучасницею | співучасницями |
Місцевий | на/у співучасниці | на/у співучасницях |
Кличний | співучаснице | співучасниці |