співучасть
СПІВУЧАСТЬ, і, ж. Спільна участь із ким-небудь у якійсь справі, діяльності і т. ін. Усі свідки сих страшних розкопок стояли, мов осуджені, немов усіх їх прилапано [спіймано] на співучасті в страшнім, нелюдськім злочині (Фр., IV, 1950, 48); - Може бути такий варіант,- почав він, роздумуючи, і його погляд обійшов усіх - від Петра до Проценка і Савки, закликаючи кожного до співучасті в нараді (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 182).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | співучасть | співучасті |
Родовий | співучасті, співучасти | співучастей |
Давальний | співучасті | співучастям |
Знахідний | співучасть | співучасті |
Орудний | співучастю | співучастями |
Місцевий | на/у співучасті | на/у співучастях |
Кличний | співучасте | співучасті |