співіснуючий
СПІВІСНУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до співіснувати. У кожній країні щодня відбуваються численні, одночасні і, значить, просторово співіснуючі односторонні метаморфози товарів.. (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 120).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | співіснуючий | співіснуюча | співіснуюче | співіснуючі |
Родовий | співіснуючого | співіснуючої | співіснуючого | співіснуючих |
Давальний | співіснуючому | співіснуючій | співіснуючому | співіснуючим |
Знахідний | співіснуючий, співіснуючого | співіснуючу | співіснуюче | співіснуючі, співіснуючих |
Орудний | співіснуючим | співіснуючою | співіснуючим | співіснуючими |
Місцевий | на/у співіснуючому, співіснуючім | на/у співіснуючій | на/у співіснуючому, співіснуючім | на/у співіснуючих |