спінінг
СПІНІНГ, ч. 1. род. а. Рибальська снасть, що складається з вудлища, котушки з волосінню, металевого повідка та блешні з гачками. Кузьма Дем'янович не тільки завзятий мисливець, а й добрий рибалка. Закинувши разів з десяток спінінга, впіймав кілька рибин (Мокр., Острів.., 1961, 89); Крізь молодий дубняк на березі побачила [Надія] Івана Степановича з спінінгом у руках.. Він стояв у воді і змотував волосінь (Чорн., Красиві люди, 1961, 70).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спінінг | спінінги |
Родовий | спінінга | спінінгів |
Давальний | спінінгові, спінінгу | спінінгам |
Знахідний | спінінг | спінінги |
Орудний | спінінгом | спінінгами |
Місцевий | на/у спінінгу | на/у спінінгах |
Кличний | спінінгу | спінінги |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спінінг | |
Родовий | спінінгу | |
Давальний | спінінгові, спінінгу | |
Знахідний | спінінг | |
Орудний | спінінгом | |
Місцевий | на/у спінінгу | |
Кличний | спінінгу |