сріблолюбець
СРІБЛОЛЮБЕЦЬ, бця, ч., заст. Грошолюб, користолюбець. Ніколи не був він честолюбцем та сріблолюбцем (Ів., Таємниця, 1959, 171).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сріблолюбець | сріблолюбці |
Родовий | сріблолюбця | сріблолюбців |
Давальний | сріблолюбцеві, сріблолюбцю | сріблолюбцям |
Знахідний | сріблолюбця | сріблолюбців |
Орудний | сріблолюбцем | сріблолюбцями |
Місцевий | на/у сріблолюбці, сріблолюбцеві | на/у сріблолюбцях |
Кличний | сріблолю | сріблолюбці |