срібноголосий
СРІБНОГОЛОСИЙ, а, е, поет. Який має мелодійно-дзвінкий, чистий голос. Над ним [степом] сотні срібноголосих жайворонків непримітно в'ються, і їх весела і радісна пісня дзвенить, розходиться, розсипається (Мирний, IV, 1955, 8); Жінка чекала того вечора, коли молоду срібноволосу співачку випустять солісткою і назвуть її ім'я (Вол., Місячне срібло, 1961, 335).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | срібноголосий | срібноголоса | срібноголосе | срібноголосі |
Родовий | срібноголосого | срібноголосої | срібноголосого | срібноголосих |
Давальний | срібноголосому | срібноголосій | срібноголосому | срібноголосим |
Знахідний | срібноголосий, срібноголосого | срібноголосу | срібноголосе | срібноголосі, срібноголосих |
Орудний | срібноголосим | срібноголосою | срібноголосим | срібноголосими |
Місцевий | на/у срібноголосому, срібноголосім | на/у срібноголосій | на/у срібноголосому, срібноголосім | на/у срібноголосих |