ставлення
СТАВЛЕННЯ, я, с . 1. Той або інший характер поводження з ким-, чим-небудь. Я його любив, коли когось цікавить моє ставлення до нього (Ю. Янов., II, 1958, 19); Василина сподобалась Ользі Павлівні своєю мовчазною вдачею і тим, що була беручка до роботи та щира й душевна у ставленні до всіх жінок (Кучер, Трудна любов, 1960, 284); Дівчину зацікавила й збентежила доля Жанни,.. її ставлення до життя, до почуттів (Дмит., Наречена, 1959, 183); Не слід забувати і про те активно-прихильне ставлення до українського народу, української мови, української культури, яке послідовно виявляли російські революційні демократи XIX ст. - Герцен, Чернишевський, Добролюбов (Рильський, IX, 1962, 126); Жорстокі Юхимові слова наче одкрили їй очі на всю ту жахливу суть і її так само нелюдяного, як оце Юхимове зараз, ставлення до хворої (Головко, II, 1957, 205); Член партії повинен.. боротися за створення матеріально-технічної бази комунізму, бути прикладом комуністичного ставлення до праці (Статут КПРС, 1971, 5).
2. Дія за знач. ставити. Ставлення стовпів.
3. Те саме, що постановка 2. Тепер у нас актор живе в декораціях під час усього ставлення картини - не треба костюмерів і реквізиторів до режисерської групи (Ю. Янов., II, 1958, 28).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ставлення | ставлення |
Родовий | ставлення | ставлень |
Давальний | ставленню | ставленням |
Знахідний | ставлення | ставлення |
Орудний | ставленням | ставленнями |
Місцевий | на/у ставленні | на/у ставленнях |
Кличний | ставлення | ставлення |