сталий
СТАЛИЙ, а, е. 1. Який не змінюється, зберігає той самий склад, розмір, однакову форму, величину і т. ін.; незмінний, постійний. Наука встановила, що земна кора дуже неоднорідна. На одних ділянках вона дуже стала і зазнавала протягом великих геологічних проміжків часу тільки незначних піднять і знижень (Наука.., 7, 1955, 33); Поняття нестисливості рідини полягає в тому, що густина її стала (Курс мат. анал., II, 1956, 203); Кристали - це нормальна стала форма речовини в твердому стані (Наука.., 10, 1956, 12); Мчить Віталиків мотоцикл по своїй степовій орбіті. Все незмінне, лінії обрію сталі, один він.. рухається серед цих устояних просторів (Гончар, Тронка, 1963, 227); // Який не зазнає коливань, не піддається змінам; стійкий. Меліорація дає змогу, по-перше, підвищити родючість землі, по-друге, одержувати сталі, гарантовані врожаї (Ком. Укр., 12, 1968, 6); Стала ціна; // Урівноважений (про вдачу). Мати з більш сталим характером, з складною, тонкою і глибокою душевною організацією (Коцюб., III, 1956, 286).
^ Стала величина, мат. - те саме, що Постійна величина (див. постійний). Ті величини, що зберігають незмінним своє значення, називаються сталими (Алг., II, 1957, 30); Стала рівновага, фіз. - стійка рівновага, в якій тіло перебуває під дією рівних між собою протилежно спрямованих сил; Сталий наголос, лінгв. - те саме, що Постійний наголос (див. постійний). Сталий наголос.. у словах на -иння: бобовиння, жабуриння (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 492).
2. у знач. ім. стала, лої, ж., спец. Постійна, незмінна величина у низці тих, які змінюються. Чим більша діелектрична стала діелектрика, тим більша ємність конденсатора (Курс фізики, III, 1956, 42); Швидкість, з якою розпадаються радіоактивні елементи, дуже різна. Вона характеризується так званою радіоактивною сталою, що показує, яка частина загального числа атомів радіоактивного елемента розпадається за 1 сек (Заг. хімія, 1955, 158).
3. Який не припиняється, не переривається, триває весь час; безперервний. Усі райони країни матимуть хороший і сталий зв'язок і будуть охоплені сіткою взаємозв'язаних телевізійних станцій (Програма КПРС, 1961, 63); Економіка зрілого соціалізму розвивається у відповідності з рішеннями XXIV з'їзду партії і забезпечує динамічне, стале зростання суспільного виробництва, підвищення його ефективності (Ком. Укр., 6, 1975, 31); // Який не минає, не залишає кого-небудь (про стан, почуття і т. ін.). Пам'яті сталій покірна, з чутливою матір'ю схожа; Подруга муз, на землі Римою зветься вона (Зеров, Вибр., 1966, 397); Лікарі не були впевнені в сталому поліпшенні стану хворого (Сміл., Сад, 1952, 307); Прощай, натхнення стале Малого труду (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 222).
4. Розрахований на довгий час, признач. для тривалого функціонування; не тимчасовий. У театрах режисери звичайно працюють із сталим складом акторів, повторюючи постановки п'єс протягом цілого ряду років (Довж., III, 1960, 158); Досвідчене око могло помітити одразу, що ця громіздка, неохайна колона, розтягнувшись на кілометр чи й більше, не являє собою сталу бойову одиницю, а що вона сформувалася наспіх з решток різних, десь розгромлених частин (Гончар, III, 1959, 449); // Який є постійним атрибутом кого-, чого-небудь; завжди наявний, неодмінний. Чому, сформувавшися з атомів, речі ніколи Нас не вражають раптовою зміною сталих кольорів? (Зеров, Вибр., 1966, 182); Усе на світі не постійне - Ані буття, ні почуття, Лиш поривання.. Є сталим символом життя (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 56); // у знач. ім. стале, лого, с. Те, що відзначається постійністю. Багатство живописання людської особи не перетворюється [у творах Л. Толстого] в самоціль; у мінливому письменник вміло показує стале, типове (Рад. літ-во, 1, 1961, 46).
^ Сталий епітет, літ. - те саме, що Постійний епітет (див. постійний); Сталі кадри - постійний склад працівників певної організації, установи, певного підприємства і т. ін.
5. Який протягом тривалого часу не змінюють (про місце проживання, роботу, посаду, заняття і т. ін.). Маниного сталого адресу [сталої адреси] поки ще нема (Л. Укр., V, 1956, 20); Петро Петрович тільки що скінчив університет і ще не мав.. сталої роботи (Сам., II, 1958, 230); Сталих посад у нас в комісії дуже мало і сподіватись на якусь вільну - дуже трудно (Коцюб., III, 1956, 121); Набув [Захар] сталої спеціальності (Ле, Право.., 1957, 231).
6. перен. Твердий, непохитний. Най реве навколо буря, усе грізно крушить, Валить скелі, лама дуба, землю з місця рушить, - Сталий, певний, як мур-камінь, край наш не загине..! (Граб., І, 1959, 270); Нова влада завжди намагається запозичити у старої все перевірене, стале, несхитне (Загреб., Диво, 1968, 95); // Який надійно забезпечує існування, розвиток чого-небудь. Маєш усе це признати, як хочеш на сталій основі Світ утвердити і вічну тривалість йому забезпечить (Зеров, Вибр., 1966, 184); Невпинне зростання промислового і сільськогосподарського виробництва становить міцну і сталу базу неухильного піднесення добробуту і культурного рівня трудящих республіки (Ком. Укр., 12, 1965, 16); // Остаточно визначений, сформований (про погляди, поняття і т. ін.). Вона [газета] взагалі нецікава, без сталого напрямку (Коцюб., III, 1956, 293); Я знаю поліцію, уже встиг при різних нагодах чи негодах виробити собі стале і цілком певне поняття (Хотк., II, 1966, 359); Треба було обміркувати справу як слід, щоб уже мати на зборах одну якусь і сталу думку і один певний план (Головко, II, 1957, 260).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сталий | стала | стале | сталі |
Родовий | сталого | сталої | сталого | сталих |
Давальний | сталому | сталій | сталому | сталим |
Знахідний | сталий, сталого | сталу | стале | сталі, сталих |
Орудний | сталим | сталою | сталим | сталими |
Місцевий | на/у сталому, сталім | на/у сталій | на/у сталому, сталім | на/у сталих |
сталь
СТАЛЬ1, і, ж . 1. Твердий ковкий метал сріблисто-сірого кольору, що становить собою сплав заліза (основа) з вуглецем та іншими домішками, які вводяться для потрібної зміни якості; криця. Сталлю називається сплав заліза з вуглецем, в якому вуглецю міститься не більше як 1,7% (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 37); Венера зачала благати І за Енеечка прохати, Вулкан йому щоб допоміг: Енеєві зробив би збрую Із сталі, міді, золотую (Котл., І, 1952, 208); Полковник Чубенко повернувся знову до печі - варити сталь (Ю. Янов., II, 1958, 242); Вслухайтесь, друзі, в дужий гомін, вдивляйтесь пильно в світлу даль,- то пломеніє сяйво домен, то із мартенів ллється сталь (Гонч., Вибр., 1959, 52); Вуглецева сталь; Космічна сталь; Легована сталь; Ресорна сталь; * Образно. Санки летять під білії намети ялин лапатих, поміж колонади струнких, поважних сосен, через ріки, у сталь заковані (Л. Укр., І, 1951, 312); Сталь і ніжність, любий мій, поєднать в собі зумій (Тич., II, 1957, 7); * У порівн. Загриміли акорди, міцні, як сталь (Н.-Лев., III, 1956, 305); Твердим якимось, як сталь, голосом сказав [Василь]: - Марусю! Я вбив князя (Хотк., І, 1966, 119); Блиснули довгасті сірі, мов сталь клинка, очі (Стельмах, II, 1962, 158); // перен. Про колір, який нагадує цей метал. Один ворон уповільнив літ, ніби завмер на місці, потім пішов боком і, блиснувши чорною сталлю, ринув головою вниз (Тют., Вир, 1964, 139).
^ Бесемерівська сталь - сталь, яку одержують продуванням крізь розтоплений чавун кисню, що випалює наявні в чавуні домішки; Булатна сталь, заст. - високого гатунку й особливого гарту сталь з узорчастою поверхнею; булат. * У порівн. Та невже ж то пісня лебедина.. То заграє сяйно як перлина,.. То дзвенить, немов булатна сталь (Нагн., Пісня.., 1949, 108); Дамаська сталь див. дамаський; Калібрована сталь див. калібрований; Кутова сталь див. кутовий; Мартенівська сталь див. мартенівський; Молібденова сталь див. молібденовий; Нержавіюча сталь див. нержавіючий; Спокійна сталь див. спокійний; Сталь-сріблянка - шліфована й полірована сталь різних марок. Буде збільшено випуск каліброваної сталі і освоєно виробництво шліфованої сталі-сріблянки (Роб. газ., 24.I 1965, 2).
2. збірн. Сталеві вироби, конструкції, сукупність сталевих предметів, машин і т. ін. І от ми в останньому залі. Тут мармур, і бронза, і сталь, З гвардійського прапора Ленін Задумливо дивиться в даль (Нагн., Вибр., 1957, 372); // перен. Про холодну зброю, снаряди, кулі, осколки і т. ін. І шевську смолу прикладає [Япид до рани], Но все те трохи помагає.. Обценьками питавсь, кліщами, Крючками, щипцями, зубами, Щоб вирвать проклятущу сталь (Котл., І, 1952, 285); Лунають удари сталі об сталь. Шумить стадіон, захоплений вправністю майстрів штикового бою (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 88); Мій стяг! Моя червона птиця, Усе з тобою ожива.. Вже бачу: стоїмо по груди В траншеях в крижаній воді. Ані хвороби, ні простуди, Ні сталь - не брали нас тоді (Гончар, IV, 1960, 26); Фашистські орди топчуть жито, в Дніпрі їх коні воду п'ють... І на землі, що сталлю збита, такий ще вітер не шумів (Сос., II, 1958, 170).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сталь | сталі |
Родовий | сталі | сталей |
Давальний | сталі | сталям |
Знахідний | сталь | сталі |
Орудний | сталлю | сталями |
Місцевий | на/у сталі | на/у сталях |
Кличний | стале | сталі |
стала
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стала | сталі |
Родовий | сталої | сталих |
Давальний | сталій | сталим |
Знахідний | сталу | сталі |
Орудний | сталою | сталими |
Місцевий | на/у сталій | на/у сталих |
Кличний | стала | сталі |