староденний
СТАРОДЕННИЙ, а, е, поет. Те саме, що стародавній 1, 2. Лях гуляє! Нема Богдана червонить І Жовті Води й Рось зелену. Сумує Корсунь староденний: Нема журбу з ким поділить (Шевч., І, 1963, 104); Гомонять під Каневом селяни, Староденний Київ ожива (Рильський, II, 1960, 186); Порадь мене, мій предку староденний, Як людський вік продовжити нужденний, Як доступитись загадок буття? (Зеров, Вибр., 1966, 73); Попрямував тоді Нестор, їздець староденний, із почтом Власних синів і зятів до свойого [свого] прегарного дому (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 67).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | староденний | староденна | староденне | староденні |
Родовий | староденного | староденної | староденного | староденних |
Давальний | староденному | староденній | староденному | староденним |
Знахідний | староденний, староденного | староденну | староденне | староденні, староденних |
Орудний | староденним | староденною | староденним | староденними |
Місцевий | на/у староденному, староденнім | на/у староденній | на/у староденному, староденнім | на/у староденних |