старожитність
СТАРОЖИТНІСТЬ, ності, ж. 1. Давно минулі часи, далеке минуле. Дві культурні течії живили творчість Анатолія Петрицького - романтика старожитності і раціоналізм сучасності (Вітч., 2, 1969, 224).
2. тільки мн. Пам'ятки далекого минулого. Вивчаючи старожитності Криму, археологи неодноразово звертали увагу на схожість пам'ятників гірського Криму та Кавказу (Наука.., 12, 1965, 6); // Різноманітні речі, які були виготовлені у дуже давні часи і збереглися до наших днів. В усипальні єгипетського фараона Тутанхамона, який жив у XIV столітті до нашої ери, було знайдено справжній музей старожитностей: золоті носилки, масивний золотий трон, статуї, вази, скриньки, прикраси (Рад. Укр., 30.IV 1967, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | старожитність | старожитності |
Родовий | старожитності, старожитности | старожитностей |
Давальний | старожитності | старожитностям |
Знахідний | старожитність | старожитності |
Орудний | старожитністю | старожитностями |
Місцевий | на/у старожитності | на/у старожитностях |
Кличний | старожитносте | старожитності |