статуарний
СТАТУАРНИЙ, а, е. 1. Прикм. до статуя. Шалматов [XVIII ст.] був на диво багатогранним майстром - успішно працював над статуарною скульптурою, декоративною різьбою і унікальними меблями (Мист., 1, 1962, 27).
2. Характерний для статуї; нерухомий, застиглий. Фільми про минуле життя часто грішили тим, що.. автори намагалися наслідувати статуарні композиції (Мист., 3, 1965, 41).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | статуарний | статуарна | статуарне | статуарні |
Родовий | статуарного | статуарної | статуарного | статуарних |
Давальний | статуарному | статуарній | статуарному | статуарним |
Знахідний | статуарний, статуарного | статуарну | статуарне | статуарні, статуарних |
Орудний | статуарним | статуарною | статуарним | статуарними |
Місцевий | на/у статуарному, статуарнім | на/у статуарній | на/у статуарному, статуарнім | на/у статуарних |