статуетка
СТАТУЕТКА, и, ж. Невелика скульптурна фігурка; маленька скульптура. Уставлює [уставляє господиня] симетрично статуетки та оздобну посуду на комоді (Фр., VI, 1951, 362); Трипільські статуетки зображують людей і дають деякий матеріал для висновків про одяг «трипільців» (Археол., II, 1948, 60); Тонка, струнка, з великими чорними очима в надзвичайно довгих віях, з косами нижче колін, вона здавалася граціозною статуеткою з слонової кістки (Тулуб, В степу.., 1964, 57); * У порівн. Серед цього сірого натовпу Гретхен видавалась прозорою, мов порцелянова статуетка (Панч, Синів.., 1959, 12).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | статуетка | статуетки |
Родовий | статуетки | статуеток |
Давальний | статуетці | статуеткам |
Знахідний | статуетку | статуетки |
Орудний | статуеткою | статуетками |
Місцевий | на/у статуетці | на/у статуетках |
Кличний | статуетко | статуетки |