стачати
СТАЧАТИ, ає, недок., СТАЧИТИ, ить, док., безос., розм. Те саме, що вистачати 1. - Для пояснень потрібен час. Всі ж ми сподіваємося знайти час, якого нестачає сьогодні (Загреб., Переходимо.., 1971, 33); [Полковник:] Але в тебе і сила нівроку!.. [Гадюка:] На мій вік стачить (Кроп., V, 1959, 486); Од зорі до зорі На лугах косарі, Стачить сіна у нас до весни!.. (Гірник, Сонце.., 1958, 34).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стачаю | стачаємо |
2 особа | стачаєш | стачаєте |
3 особа | стачає | стачають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стачатиму | стачатимемо |
2 особа | стачатимеш | стачатимете |
3 особа | стачатиме | стачатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | стачав | стачали |
Жіночий рід | стачала | |
Середній рід | стачало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стачаймо | |
2 особа | стачай | стачайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | стачаючи | |
Минулий час | стачавши |