степняк
СТЕПНЯК, а, ч., рідко. 1. Те саме, що степовик 1, 2. Заснув Кирило Тугокопилий. Але й уві сні господарчо-земельні справи не кидали крилатого степняка (Ковінька, Кутя.., 1960, 115).
2. Рослина, яка росте тільки в степовій зоні. Жостір, а нерідко терен і шипшину можна побачити і в лісі. А от мигдаль, або бобчук, та карагана, яку ще називають дерезою, - це типові степняки (По заповідних місцях.., 1960, 15).
3. Степовий вітер. Б'є супрутній степняк навідліг, цілячись промерзлим пилом в обличчя (Рад. Укр., 19.ІІІ 1963, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | степняк | степняки |
Родовий | степняка | степняків |
Давальний | степнякові, степняку | степнякам |
Знахідний | степняк, степняка | степняки, степняків |
Орудний | степняком | степняками |
Місцевий | на/у степняку | на/у степняках |
Кличний | степняче | степняки |