стильний
СТИЛЬНИЙ, а, е. Витриманий у певному стилі (див. стиль1 1). Частує Мартин батько. Без шапки. Вбрання - празникове, стильне (Вас., III, 1960, 103); Стомлений, зайшов він у кабінет ректора, де для нього був поставлений лабораторний столик.. Цей столик в шикарному кабінеті, обставленому стильними меблями ренесансу, виглядав як щось чужорідне і випадкове (Бурл., М. Гонта, 1959, 34); Уважно розглянула [Галина] стильну архітектуру вокзалу (Крот., Сини... 1948, 9).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | стильний | стильна | стильне | стильні |
Родовий | стильного | стильної | стильного | стильних |
Давальний | стильному | стильній | стильному | стильним |
Знахідний | стильний, стильного | стильну | стильне | стильні, стильних |
Орудний | стильним | стильною | стильним | стильними |
Місцевий | на/у стильному, стильнім | на/у стильній | на/у стильному, стильнім | на/у стильних |