стислий
СТИСЛИЙ, а, е. 1. Коротко викладений, висловлений; небагатослівний. Майор вишиковує взвод і робить стислий розгляд занять (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 80); І знову надходять, і знов Заяви до партії. Стислі. Суворі (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 258); Стислу і разом з тим цільну характеристику і виклад учення Маркса він [В. І. Ленін] дав в статті «Карл Маркс» (Біогр. Леніна, 1955, 142); // Невеликий обсягом, розміром. Ах, як дитинство все в рядок убгати стислий..? (Рильський, II, 1946, 164); Книга віршів В. Сосюри «Поезія не спить».. невелика, стисла (Рад. літ-во, 1, 1963, 12).
@ Стислі науки, заст.- те саме, що Точні науки (див. точний). Належить бажати появи дальших випусків географії, як і книжок із царини інших наук (бажало б ся, головно, зі стислих наук) (Драг., І, 1970, 259).
2. Який триває недовго; короткочасний; протилежне тривалий. Борись за стислі строки сівби і не послаблюй боротьби! (Укр.. присл.., 1955, 372); Житловий будинок, який складають з.. блоків-кімнат, може бути споруджений у гранично стислі строки (Наука.., 6, 1959, 18); // розм. Уривчастий (про звуки); короткий. Тишина повисла сумом на землі, тільки чути стислі постріли в селі (Голов., Поезії, 1955, 28).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | стислий | стисла | стисле | стислі |
Родовий | стислого | стислої | стислого | стислих |
Давальний | стислому | стислій | стислому | стислим |
Знахідний | стислий, стислого | стислу | стисле | стислі, стислих |
Орудний | стислим | стислою | стислим | стислими |
Місцевий | на/у стислому, стислім | на/у стислій | на/у стислому, стислім | на/у стислих |