стомлюватися
СТОМЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко СТОМЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., СТОМИТИСЯ, стомлюся, стомишся; мн. стомляться; док. Зазнавати втоми; натомлюватися. Сашко не любив, коли сестра стомлювалася в дорозі і тяглася за ним хвостиком (Кучер, Вогник, 1952, 4); Тільки дома Мирослава відчула, як вона дуже стомилася за сьогодні (Головко, А. Гармаш, 1954, 238); Стомилися хлопці, присіли спочити (Воронько, Тепло.., 1959, 160); * Образно. Розгуляйся [пісне], Не старій та не стомляйся. Рознеси над світом віру В перемогу правди й миру (Дор., Літа.., 1957, 4); // Перейматися втомою. У дітей та підлітків м'язи під час роботи стомлюються швидше, ніж у дорослих (Шк. гігієна, 1954, 74); Нехай же не стомлюються ваші руки, не туманиться зір і буде ясним розум (Логв., Давні рани, 1961, 26); [Лизогуб:] Рука стомилась писати (Корн., І, 1955, 225); // Відчувати душевну втому від одноманітності, довготривалості якогось стану. Хто важке на плечах горе ніс, Хто із мук стомився та із сліз, - Щастя хай тому ясне присниться! (Гр., І, 1963, 84); Старенька сива мати Стомилась сина ждати З чужої сторони (Мур., Піонер. слово, 1951, 159); [Адмірал:] Народ стомився, весь час перебуваючи в напруженому стані (Корн., І, 1955, 55).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стомлююся | стомлюємося |
2 особа | стомлюєшся | стомлюєтеся |
3 особа | стомлюється | стомлюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стомлюватимуся | стомлюватимемося |
2 особа | стомлюватимешся | стомлюватиметеся |
3 особа | стомлюватиметься | стомлюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | стомлювався | стомлювалися |
Жіночий рід | стомлювалася | |
Середній рід | стомлювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стомлюймося | |
2 особа | стомлюйся | стомлюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | стомлюючись | |
Минулий час | стомлювавшись |