стопохідний
СТОПОХІДНИЙ, а, е, спец. Який під час ходіння спирається на всю стопу (див. стопа1 1). Стопохідна тварина; // Який для пересування використовує опори, до певної міри схожі на людську стопу (про машину). Стопохідна машина; // у знач. ім. стопохідні, них, мн. Назва наземних ссавців, які під час ходіння спираються на всю стопу.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | стопохідний | стопохідна | стопохідне | стопохідні |
Родовий | стопохідного | стопохідної | стопохідного | стопохідних |
Давальний | стопохідному | стопохідній | стопохідному | стопохідним |
Знахідний | стопохідний, стопохідного | стопохідну | стопохідне | стопохідні, стопохідних |
Орудний | стопохідним | стопохідною | стопохідним | стопохідними |
Місцевий | на/у стопохідному, стопохіднім | на/у стопохідній | на/у стопохідному, стопохіднім | на/у стопохідних |