сторжити
СТОРЖИТИ, жу, жиш, док., перех., діал. Сторгувати. Сторжити коня.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сторжу | сторжимо |
2 особа | сторжиш | сторжите |
3 особа | сторжить | сторжать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сторжив | сторжили |
Жіночий рід | сторжила | |
Середній рід | сторжило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сторжімо | |
2 особа | сторжи | сторжіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | сторживши |