страдний
СТРАДНИЙ, а, е. Те саме, що страдницький 2, 3. Зварив і сливок їй. Покуштувала, та й годі. Страдна, страдна зробилась. Погляд став такий болісний, очі каламутні (Тесл., З книги життя, 1949, 81); І горе страдного життя Сумнії звуки розказали, І найзапекліші спізнали Благії сльози спочуття (Сам., І, 1958, 68); - Романочку, бідний мій... Як понівечили вони тебе, - придивляється дівчина до страдних очей (Стельмах, І, 1962, 469); Стояло перед очима змучене, страдне личко Клави (Собко, Нам спокій.., 1959, 18).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | страдний | страдна | страдне | страдні |
Родовий | страдного | страдної | страдного | страдних |
Давальний | страдному | страдній | страдному | страдним |
Знахідний | страдний, страдного | страдну | страдне | страдні, страдних |
Орудний | страдним | страдною | страдним | страдними |
Місцевий | на/у страдному, страднім | на/у страдній | на/у страдному, страднім | на/у страдних |