стража
СТРАЖА, і, ж., рідко. Те саме, що сторожа. Хропли всі п'яні на пікетах, Тут їх застав послідній час! Переднюю побивши стражу, Полізли [Низ та Евріал] в стан варити кашу (Котл., І, 1952, 224); - Їдь собі.. у Січ. Побудь ще там п'ять літ на лицарській стражі та й вертайсь до мене (Стор., І, 1957, 96).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стража | стражі |
Родовий | стражі | страж |
Давальний | стражі | стражам |
Знахідний | стражу | стражі |
Орудний | стражею | стражами |
Місцевий | на/у стражі | на/у стражах |
Кличний | страже | стражі |
сторожа
СТОРОЖА, і, ж., заст . 1. Загін, група людей (перев. озброєних), що охороняють кого-, що-небудь; варта. На майдані поставлена сторожа: один вартовий коло царської брами, другий коло Скайської, третій коло храму, четвертий ходить навколо, вартує троянські оселі (Л. Укр., II, 1951, 312); Навколо - ні душечки.. Кордонна сторожа або поснула, або вигинула (Коцюб., І, 1955, 355); Поміж рядами возів тихо посувалась оточена сторожею юрба в'язнів (Головко, II, 1957, 184); Схороняти його [ліс] було нікому, кінна сторожа боялася дезертирів і розбіглася (Донч., III, 1956, 123); * У порівн. Високі дерева, густо переплетені ліанами, наче грізна сторожа, обступили широку галявину (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 142); // Те саме, що сторож. Посій рожу, постав сторожу (Укр.. присл.., 1963, 371); Дочку свою одиноку В хаті замикає [батько], Як іде до лавок вранці, І найма сторожу, Стару Рухлю (Шевч., II, 1953, 158); Клав [Кармель] свою голову змучену молодиці на коліна.., а маленька сторожа [дочка] сторожила (Вовчок, І, 1955, 367).
2. рідко. Перебування десь протягом певного часу для охорони, пильнування кого-, чого-небудь. [Лавро:] Бабо Лукіє! Вам бойовий наказ: дайте дідові на сторожу хліба і шматок сала (М. Куліш, П'єси, 1960, 89); Були [будівничі] в роботі при вогні з вечора до другої сторожі, а зрання, починаючи з сторожі четвертої (Загреб., Диво, 1968, 619).
На сторожі бути (стояти, стати і т. ін. ): а) те саме, що На варті бути (стояти і т. ін. ) (див. варта). - «Искру» читали отут під кручею.. Ти, правда, більше на сторожі стояв (Смолич, Мир.., 1958, 40); По всіх шляхах, в усіх кінцях стали на сторожі міста посилені козацькі роз'їзди (Кач., Вибр., 1953, 112); б) здійснювати догляд за ким-небудь, піклуватися про когось, глядіти когось. Батько, мати не сплять, На сторожі стоять, Не пускають саму мене У садочок гулять (Шевч., II, 1963, 138); в) пильнувати, захищати, відстоювати що-небудь, боротися за щось. Ти [Вітчизно] перемогу здобула, Бо при кермі, бо на сторожі Всякденно [повсякденно] Партія була (Рильський, Сад.., 1955, 7); Радянська держава, що стоїть на сторожі миру.., - могутня перешкода на шляху імперіалістичної агресії (Програма КПРС, 1961, 16); Під (за) сторожею - те саме, що Під вартою (див. варта). Стала [Горпина].. розказувати, як повели Левка в город, за яким караулом і за якою сторожею (Кв.-Осн., II, 1956, 272); [Гелен:] Пустити непевного чужинця - необачно. Нехай собі живе, але у путах під пильною сторожею (Л. Укр., II, 1951, 307); Ставити (поставити) сторожу див. ставити, поставити.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сторожа | сторожі |
Родовий | сторожі | сторож |
Давальний | сторожі | сторожам |
Знахідний | сторожу | сторожі |
Орудний | сторожею | сторожами |
Місцевий | на/у сторожі | на/у сторожах |
Кличний | стороже | сторожі |
варта
ВАРТА, и, ж. 1. Загін, група людей (переважно озброєних), що охороняють кого-, що-небудь; сторожа. Вони подались на Джурджулєшти, ..де, як кажуть, легше перехопитись через вузький Прут, легше обминути кордонну варту (Коцюб., І, 1955, 147); [Кармелюк:] Кушнірук, постав на шляху варту (Вас., III, 1960, 183); Їх [полонених] до штабу варта гонить (Мал., II, 1956, 130); Цілий загін жовнірів - варта теж сиділа на окремих возах поміж хурами арештованих (Досв., Вибр., 1959, 77).
Почесна варта - група людей, вишикуваних для вшанування когось. Максим Нерчин стояв струнко в урочисто-напруженій шерензі почесної варти (Рибак, Час.., 1960, 8); Міністр, тримаючи циліндра в руці, обійшов почесну варту, що стояла, як зелена стіна (Ю. Янов., II, 1958, 111).
2. Вартування, перебування десь протягом певного часу для охорони кого-, чого-небудь. Маршалківська сторожа здавала нічну варту і повільно зводила міст на річці (Тулуб, Людолови, І, 1957, 6); Тільки друга нічна зміна сторожі закінчувала свою варту, приходили сторожі денні (Скл., Святослав, 1959, 28); Оце тільки вдосвіта вернувся [Юхим] з варти та й приліг на часинку (Головко, II, 1957, 332).
З-під варти звільнити (випустити і т. ін. ) - надати свободи заарештованому. Одну тільки Марію Кожушну присудили на три роки умовно і з-під варти звільнили (Головко, II, 1957, 185); На варті бути (стояти і т. ін. ) - охороняти кого-, що-небудь. Десяцькі зостались коло куреня на варті на цілу ніч (Н.-Лев., II, 1956, 235); Ніч зайшла темна, ходжу я на варті, стережу добро (Ю. Янов., І, 1958, 37); Солдат на варті. Од багнета відбитий промінь в трави ліг (Сос., Солов. далі, 1957, 93); * Образно. В простих людей вселивши віру, моя велика сторона завжди стоїть на варті миру (Уп., Вітчизна миру, 1951, 82); Під вартою - під конвоєм; будучи заарештованим. Григорій пройшов під вартою за якихось двадцять кроків від неї (Сміл., Пов. і опов., 1949, 100); Під варту взяти - позбавити на певний час свободи; заарештувати. [Оксана:] Візьміть під варту його. У трюм ведіть (Корн., І, 1955, 62); Килигей наказав взяти офіцера під варту (Гончар, Таврія.., 1957, 319).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | варта | варти |
Родовий | варти | варт |
Давальний | варті | вартам |
Знахідний | варту | варти |
Орудний | вартою | вартами |
Місцевий | на/у варті | на/у вартах |
Кличний | варто | варти |