стрижневий
СТРИЖНЕВИЙ, а, е, рідко СТРИЖНЬОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до стрижень 1; // Із стрижнем. Стрижневий трансформатор.
2. Осьовий, серединний. Горох посівний - однорічна яра рослина з стрижневим густо розгалуженим корінням і трав'янистим стеблом (Зерн. боб. культ., 1956, 14); Стрижневого кореня кримська сосна майже не утворює (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 55).
3. перен. Основний, головний. Роль і місце молоді в революційній боротьбі, в будівництві соціалізму і комунізму - це одне із стрижневих питань, яке партія розв'язувала на всіх етапах своєї діяльності (Ком. Укр., 10, 1968, 28); Щодалі глибшає наше розуміння і суспільства і людини, а отже, й етичної та естетичної цінності сучасного героя, його стрижневих, провідних рис (Рад. літ-во, 10, 1967, 9).
4. спец. Стос. до стрижня (у 4 знач.). Розроблено теорії міцності і стійкості складних плоских і просторових стрижневих систем (Наука.., 12, 1957, 8).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | стрижневий | стрижнева | стрижневе | стрижневі |
Родовий | стрижневого | стрижневої | стрижневого | стрижневих |
Давальний | стрижневому | стрижневій | стрижневому | стрижневим |
Знахідний | стрижневий, стрижневого | стрижневу | стрижневе | стрижневі, стрижневих |
Орудний | стрижневим | стрижневою | стрижневим | стрижневими |
Місцевий | на/у стрижневому, стрижневім | на/у стрижневій | на/у стрижневому, стрижневім | на/у стрижневих |