стримуваний
СТРИМУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до стримувати. Під час зупинки на одній із станцій увагу його привернув гомін на пероні. «Я той, кого ждав світ! Я - месія!» чув вигуки якогось невідомого, що, стримуваний ад'ютантами, намагався прорватись до штабного вагона (Гончар, II, 1959, 380); Кімнату вщерть, здавалося, заповнив запах полиню і рівний, ледве стримуваний, козачий голос (Ле, Наливайко, 1957, 21); Хазяїна.. Олексій перестрів серед двору похмуро, з ледь стримуваним роздратуванням (Д. Бедзик, Підземні громи, 1971, 81); // у знач. прикм. Вона вся тремтіла - може, з холоду, а може, від стримуваного плачу (Гур., Друзі.., 1959, 22); Докії Григорівні подобався цей парубійко з лукавими очима, в яких виблискували іскорки стримуваного сміху (Донч., IV, 1957, 182).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | стримуваний | стримувана | стримуване | стримувані |
Родовий | стримуваного | стримуваної | стримуваного | стримуваних |
Давальний | стримуваному | стримуваній | стримуваному | стримуваним |
Знахідний | стримуваний, стримуваного | стримувану | стримуване | стримувані, стримуваних |
Орудний | стримуваним | стримуваною | стримуваним | стримуваними |
Місцевий | на/у стримуваному, стримуванім | на/у стримуваній | на/у стримуваному, стримуванім | на/у стримуваних |