стряхнути
СТРЯХНУТИ і СТРЯХТИ, хне, док., розм. Підсохнути, протряхнути. Хмуре небо розгодинилось, блиснуло сонечко ясне, повінув вітрець, стряхла трохи земля (Мирний, І, 1949, 339).
СТРЯХНУТИ, ну, неш, док., розм . 1. неперех., чим. Різким рухом закинути що-небудь, тряхнути чимсь. Марія стряхнула головою (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 133).
2. перех. Струшуючи, очистити що-небудь від пилу, бруду і т. ін. * Образно. Стряхнувши давній прах, Родився комсомол у битвах, у трудах (Рильський, Урожай, 1950, 23).
3. перех., перен. Вивести з стану спокою, глибоко схвилювавши, зворушивши і т. ін. кого-небудь. Несподіваний удар долі стряхнув його (Дмит., Розлука, 1957, 50).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стряхну | стряхнемо |
2 особа | стряхнеш | стряхнете |
3 особа | стряхне | стряхнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | стряхнув | стряхнули |
Жіночий рід | стряхнула | |
Середній рід | стряхнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стряхнімо | |
2 особа | стряхни | стряхніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | стряхнувши |