ступак
СТУПАК, а, ч., рідко. 1. розм. Загнутий верхній край лопати чи заступа, в який упираються ногою при копанні.
2. Кінь, що йде доброю ступою. Чує Петро - тупотять коні... Усе ближче, ближче. Розпізнає нешвидку ристь двох ступаків (П. Куліш, Вибр., 1969, 100).
3. розм. Вид грубого взуття. Тамара ледве йде у дерев'яних ступаках, не бачить перед собою нічого (Хижняк, Тамара, 1959, 192).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ступак | ступаки |
Родовий | ступака | ступаків |
Давальний | ступакові, ступаку | ступакам |
Знахідний | ступак | ступаки |
Орудний | ступаком | ступаками |
Місцевий | на/у ступаку | на/у ступаках |
Кличний | ступаку | ступаки |