стьобаний
СТЬОБАНИЙ1, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до стьобати1.
2. у знач. прикм. Зробл. на ватній прокладці і прошитий наскрізь великими стібками. Вночі мороз став дужчий. Холод забирався під стьобаний ватник, мерзли коліна під солдатськими штаньми (Ткач, Крута хвиля, 1956, 137); Він мерз від вогкого подиху з яру і .. кутався в стьобану ватянку (Панч, І, 1956, 270).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | стьобаний | стьобана | стьобане | стьобані |
Родовий | стьобаного | стьобаної | стьобаного | стьобаних |
Давальний | стьобаному | стьобаній | стьобаному | стьобаним |
Знахідний | стьобаний, стьобаного | стьобану | стьобане | стьобані, стьобаних |
Орудний | стьобаним | стьобаною | стьобаним | стьобаними |
Місцевий | на/у стьобаному, стьобанім | на/у стьобаній | на/у стьобаному, стьобанім | на/у стьобаних |