стьобонути
СТЬОБОНУТИ, ну, неш, док., однокр., перех. і неперех., розм. Підсил. до стьобнути. Зломивши дубчика з кущів, Щоб півня добре стьобонути. Перехрестивсь він та й побрів Швиденько - скарба роздобути (Щог., Поезії, 1958, 364); В яру було затишно і пахло снігом, але коли вибралися на гору, стьобонув вітер (Тют., Вир, 1964, 467); Він припав до ручок кулемета і їх чергою смерті стьобонув... (Сос., Солов. далі, 1957, 34); * У порівн. Шафорост урвав її: - Про ліс хай постачальники дбають. І зненацька, наче стьобонув: - Та й не суньте носа не в своє діло! (Баш, На.. дорозі, 1967, 38).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стьобону | стьобонемо |
2 особа | стьобонеш | стьобонете |
3 особа | стьобоне | стьобонуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | стьобонув | стьобонули |
Жіночий рід | стьобонула | |
Середній рід | стьобонуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стьобонімо | |
2 особа | стьобони | стьобоніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | стьобонувши |