стіл
СТІЛ1, стола і столу, ч . 1. Вид меблів у вигляді горизонтально укріпленої на ніжках широкої дошки (іноді з ящиками, тумбочками), на яких розміщують різні предмети. Свиню пусти під стіл, а вона лізе на стіл (Укр.. присл.., 1955, 168); Сидить батько кінець стола, На руки схилився (Шевч., І, 1963, 25); Старости поклали хліб на столі і почали питати в баби Зіньки, чи віддасть вона Настю за Дениса (Н.-Лев., VI, 1966, 364); Господиня поставила на стіл кухлик молока (Досв., Вибр., 1959, 85); Олександра Олексіївна за письмовим столом переписує сторінки великого рукопису (Баш, П'єси, 1958, 7); На операційному столі.. лежить хвора дівчина.. їй уже дали загальний наркоз і вона тепер міцно спить (Наука.., 12, 1961, 32).
@ Зустріч (нарада і т. ін. ) за круглим столом див. круглий; Карти на стіл!, у знач. виг. - уживається як пропозиція виявити приховані наміри, справжню суть справи. [Слідчий:] Зіграєм без хитрощів: карти на стіл! Викрутаси дрібні тільки гідність принизять (Лев., Драми.., 1967, 6); Косий стіл див. косий; Лягати (лягти) на стіл див. лягати; На столі лягти - умерти. - Лучче [краще] оттут зараз перед тобою на сім столі лягти, чим погубити себе (Кв.-Осн., II, 1956, 447); Під стіл пішки ходити див. пішки.
2. Такий предмет меблів разом з їжею, що стоїть на ньому. Зевес їй оддавав повагу І посилав од столу брагу (Котл., І, 1952, 217); День народження Платона Кречета. Урочисто прибраний стіл чекає на гостей (Корн., І, 1955, 85); Пообідав листоноша з капітанського столу (Ю. Янов., II, 1958, 205); За святковим столом сиділо чимало уже розігрітих хмелем гостей (Стельмах, І, 1962, 329); * Образно. Буржуазія завжди тягнула з громадського стола найласіші шматки, обкрадаючи народ (Ю. Бедзик, Альма матер, 1964, 96); // перен., розм. Група людей, що їсть за одним столом. Корчма гула від.. голосів.. Кожний стіл, кожна група живе своїм життям (Хотк., II, 1966, 185).
Вставати (встати, підводитися, підвестися і т. ін. ) з-за столу (стола) - вставати, закінчивши їсти. Укинула Пріська ложку каші в рот; не пожувавши, ковтнула та й удавилася. З тим устала із-за столу (Мирний, III, 1954, 47); Першою підводиться [Настя] з-за столу і з повагою господині несе до припічка ложки, полив'яний полумисок (Стельмах, II, 1962, 106); За один стіл сідати; За одним столом (при однім столі) [сидіти] - нехтуючи соціальну нерівність, ставитися як до рівного. - У гласні вибиратимуть і дворяни й мужики... Учора мій Омелько в мене кізяки різав, а завтра, може, сидітиме рядом зі мною, за одним столом... Я - гласний і він - гласний... (Мирний, І, 1949, 373); За столом; При столі - під час їжі. Людину вільної професії повели до кухні. За столом старий став докладно розповідати про себе (Гончар, III, 1959, 227); [Хуса:] Побудь хвилину тут з нами при столі... [Мелхола:] Я маю їсти з невірними?! (Л. Укр., III, 1952, 153); Збирати (зібрати) з (зі, зо) стола (столу) - збирати посуд і недоїдки. Дарка.. почала збирати зо стола (Л. Укр., III, 1952, 669); З-за столу не виходить хто у кого - регулярно харчується хто-небудь у когось. - В неї оті странники, та ченчики, та богомолки з богомолами і з-за столу не виходять (Хотк., І, 1966, 90); Накривати (накрити, застилати, застелити, опоряджати, опорядити і т. ін. ) стіл; Накрива#ти (накрити, готувати, приготувати і т. ін. ) на стіл - готувати все необхідне для їжі, розставляючи прибори, страви. Для господаря й гостей накрили довгий стіл у світлиці (Н.-Лев., VII, 1966, 53); - Не гайдуки, не маршалки застилають у мене стіл.. Княгині.. тепер служать козакам за столом..! (П. Куліш, Вибр., 1969, 124); [Явдоха:] Я зараз, таточку; хвилиною на стіл накрию (Мирний, V, 1955, 139); Ганна Сильвестрівна почала готувати на стіл (Сенч., Опов., 1959, 9); На столі що - уже подано їсти що-небудь. От і вечеронька на столі - усі сіли вечеряти (Вовчок, І, 1955, 300); Подавати (подати) на стіл - подавати якісь страви для їжі. - Домна подає на стіл вечерю (Коцюб., І, 1955, 97); Подаючи на стіл, краєм вуха уважно прислухалась Наталка до.. розмов (Гончар, II, 1959, 347); Прибирати (прибрати) зі столу (на столі) див. прибирати; Просити (запросити, кликати, покликати, кликнути і т. ін. ) до столу (за стіл) - запрошувати їсти. - Прошу до столу.., - м'ячиком вертиться перед підполковником Бараболя (Стельмах, II, 1962, 61); Гостей запросили до столу. Частували щедро й смачно (Тулуб, В степу.., 1964, 343); Пили [троянці] на радощах сивуху І їли сім'яну макуху, Покіль кликнули їх за стіл (Котл., І, 1952, 72); Саджати (посадовити і т. ін. ) за стіл - починати пригощати. Багатого за стіл саджають, а убогого і так випроводжають (Укр.. присл.., 1963, 117); За стіл посадовила [тітка], вийняла із скрині розшитий калиною рушник, послала молодятам на коліна, припрошуючи покуштувати пирогів (Тют., Вир, 1964, 263); Сідати (сісти) за стіл - сідати їсти. - Хіба можна сідати за стіл з немитими руками? - здивувалася Юля (Тют., Вир, 1964, 211); Приказавши.. Тосі - «краще полин їсти, ніж з нелюбом за стіл сісти».., - Боженко поспішив до гурту поважних людей (Смолич, Мир.., 1958, 62); Сідати (сісти) за стіл переговорів див. сідати.
3. їжа, страви; харчі. До дня свята дочки вона приготувала великий, добре продуманий стіл (Собко, Матв. затока, 1962, 58); Дедалі багатшим і різноманітнішим стає стіл у кожному домі (Наука.., 3, 1972, 50); // Вид їжі, страви; режим харчування. - Мабуть, тебе жінка держить на голодному столі, - говорила далі щебетуха (Н.-Лев., І, 1956, 151); Вегетаріанський стіл; Дієтичний стіл; // Харчування у вигляді сніданків, обідів і вечер. Прохали [знайомі] мене найняти у них 2 хати й стіл (Коцюб., III, 1956, 168).
4. чого і з означ. Установа або відділ установи, що займається певними канцелярськими справами.
^ Адресний стіл - установа, в якій ведеться реєстрація мешканців даного міста й видаються довідки про місце їх проживання; Стіл знахідок див. знахідка.
5. Деталь верстата у вигляді горизонтальної дошки, що служить для закріплення заготовок під час їх обробки. Стіл фрезерного верстата - це чавунна плита, вздовж якої розташовані Т-подібні пази для кріплення на столі деталей (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 142); Біля кожного шліфувального круга є поворотний стіл, установлюваний під будь-яким кутом (Технол. різального інстр., 1959, 183).
6. спец. Гора, височина з плоскою вершиною та стрімкими схилами. В тих місцях, де на поверхні льоду лежить велике і особливо плескате каміння,.. утворюється льодовий стовп з каменем зверху, що називається льодовиковим столом (Курс заг. геол., 1947, 144).
СТІЛ2, стола і столу, ч. У стародавній Русі - князівський престол. Стіл київський захопив підступно Святополк (Загреб., Диво, 1968, 432); // розм. Взагалі престол як символ влади. Старий цар умер, а зосталося два брати.. Осівся на предківськім столі менший (Мирний, І, 1949, 215); - Коли ми помогли кому злізти на гетьманський стіл, дак зуміємо і з столу зопхнути! (П. Куліш, Вибр., 1969, 173).
Саджати (садити, посадити, посадовити) на стіл - надавати комусь князівську владу; Сісти на столі (на стіл) - почати князювати. Що це за княжий муж, усі дізнались пізніше, коли.. вбили князя Ігоря, і коли на столі в Києві сіла Ольга (Скл., Святослав, 1959, 13); Поки Ярослав був на Півночі, Мстислав встиг захопити частину його земель і сісти на столі в Чернігові (Знання.., 12, 1969, 19).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стіл | столи |
Родовий | стола, столу | столів |
Давальний | столові, столу | столам |
Знахідний | стіл | столи |
Орудний | столом | столами |
Місцевий | на/у столі, столу | на/у столах |
Кличний | столе | столи |