сугорб
СУГОРБ, а, ч. 1. Невелике округле підвищення земної поверхні; пагорок. Передо мною розгорнулась широка долина річки Роставиці: розгорнулись розкидані в безладді на широкому просторі горби, пригорки, сугорби, розлогі переярки, скільки можна було засягти оком на усі боки (Н.-Лев., VII, 1966, 291).
2. діал. Замет. У сугорбах снігу заглухло село. Життя мов і там вже не стало (Фр., XIII, 1954, 173).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сугорб | сугорби |
Родовий | сугорба | сугорбів |
Давальний | сугорбові, сугорбу | сугорбам |
Знахідний | сугорб | сугорби |
Орудний | сугорбом | сугорбами |
Місцевий | на/у сугорбі | на/у сугорбах |
Кличний | сугорбе | сугорби |