судейський
СУДЕЙСЬКИЙ, а, е, заст . 1. Прикм. до суддя 1. З тяжкою бідою він зробив [склав] судейський екзамен (Фр., VII, 1951, 308).
2. Який служить у суді, судовому відомстві. Лучалось інколи, прибіжить у село судейський панич, та хоч би й сам комісар, то дід так і лізе йому у вічі, як оса, так і грима, нікого не злякається (Стор., І, 1957, 157); Учора ввечері.. приходить Стрімянов і Нимчасенко, чини судейські (Мирний, V, 1955, 326); // у знач. ім. судейський, кого, ч. Той, хто служить у суді, судовому відомстві. Послали [судді] судейського у той хутір, де жили брати (Стор., І, 1957, 50); // Який належить, власт. судовим службовцям. Судейський карман [кишеня] - що попівське черево (Укр.. присл.., 1963, 137); Пан сліпця покликати велів І на судейський свій престіл [престол] засів (Фр., VIII, 1954, 380).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | судейський | судейська | судейське | судейські |
Родовий | судейського | судейської | судейського | судейських |
Давальний | судейському | судейській | судейському | судейським |
Знахідний | судейський, судейського | судейську | судейське | судейські, судейських |
Орудний | судейським | судейською | судейським | судейськими |
Місцевий | на/у судейському, судейськім | на/у судейській | на/у судейському, судейськім | на/у судейських |