сумовитість
СУМОВИТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. сумовитий. У книзі [«Дерево пізнання» Л. Первомайського] є рядки, сповнені сумовитості, є строфи, в яких бринить туга і навіть гіркота, але немає претензій до самого життя, немає почуття образи на те, що воно не вистеляє людський шлях трояндами суцільної радості (Роб. газ., 7.II 1973, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сумовитість | сумовитості |
Родовий | сумовитості, сумовитости | сумовитостей |
Давальний | сумовитості | сумовитостям |
Знахідний | сумовитість | сумовитості |
Орудний | сумовитістю | сумовитостями |
Місцевий | на/у сумовитості | на/у сумовитостях |
Кличний | сумовитосте | сумовитості |