суміжник
СУМІЖНИК, а, ч. Підприємство, виробнича діяльність якого пов'язана з іншим. Колективи Глухівського бавовняного комбінату, «Трехгорной мануфактуры» і Рубіжанського хімічного комбінату уклали договори про творчу співдружність суміжників (Рад. Укр., 10.II 1972, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | суміжник | суміжники |
Родовий | суміжника | суміжників |
Давальний | суміжникові, суміжнику | суміжникам |
Знахідний | суміжника | суміжників |
Орудний | суміжником | суміжниками |
Місцевий | на/у суміжнику | на/у суміжниках |
Кличний | суміжнику | суміжники |