суперпозиція
СУПЕРПОЗИЦІЯ, -ї, ж. 1. Підстановка функцій у функцію або змінних величин у функцію. 2. Накладення різних сутностей; накладення двох фізичних величин, тобто їхня об'єднана дія, якщо вони взаємно не впливають одна на одну; наприклад, суперпозиція хвиль з різними частотами; у лінійних середовищах хвилі з різними частотами можуть розповсюджуватися незалежно, не впливаючи одна на одну, а тому їхня дія є сумою (суперпозицією) дій окремих хвиль.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | суперпозиція | суперпозиції |
Родовий | суперпозиції | суперпозицій |
Давальний | суперпозиції | суперпозиціям |
Знахідний | суперпозицію | суперпозиції |
Орудний | суперпозицією | суперпозиціями |
Місцевий | на/у суперпозиції | на/у суперпозиціях |
Кличний | суперпозиціє | суперпозиції |