суперфіціарій
СУПЕРФІЦІАРІЙ, -я, ч. Особа, яка володіє правом суперфіція; на будівлі (споруди), зведені суперфіціарієм, у нього виникає право власності; це зумовлює незалежність цих прав від суб'єктного складу, оскільки діє принцип: речове право випливає за речами, щодо яких воно встановлене і не пов'язане з носіями цих прав; споруда, яку суперфіціарій може зводити на земельній ділянці, повинна відповідати вимогам діючого законодавства; основним обов'язком суперфіціарія є плата за користування землею, а також сплата податків, встановлених чинним законодавством за користування землею; суперфіціарій зобов'язаний утримувати земельну ділянку в належному стані, виконувати всі обов'язки і нести усі повинності, покладені чинним законодавством на власника землі; після припинення суперфіція суперфіціарій має право на зведену ним споруду – він може її знести і забрати собі, або жадати від власника землі належної грошової компенсації.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | суперфіціарій | суперфіціарії |
Родовий | суперфіціарія | суперфіціаріїв |
Давальний | суперфіціарієві, суперфіціарію | суперфіціаріям |
Знахідний | суперфіціарія | суперфіціаріїв |
Орудний | суперфіціарієм | суперфіціаріями |
Місцевий | на/у суперфіціарії | на/у суперфіціаріях |
Кличний | суперфіціарію | суперфіціарії |