супін
СУПІН, а, ч., лінгв. Незмінна дієслівна форма, яка вживається на позначення мети дії при дієсловах руху в деяких індоєвропейських мовах.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | супін | супіни |
Родовий | супіна | супінів |
Давальний | супінові, супіну | супінам |
Знахідний | супін | супіни |
Орудний | супіном | супінами |
Місцевий | на/у супіні | на/у супінах |
Кличний | супіне | супіни |