сутулуватість
СУТУЛУВАТІСТЬ, тості, ж. Властивість і стан за знач. сутулуватий. Та сутулуватість [Духновича] для мене як останній знак того, скільки він попогнувсь над книжками в бібліотеках (Гончар, Людина.., 1960, 321); Навіть у темряві по обрису видно характерну сутулуватість Січкаря (Стельмах, II, 1962, 196).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сутулуватість | сутулуватості |
Родовий | сутулуватості, сутулуватости | сутулуватостей |
Давальний | сутулуватості | сутулуватостям |
Знахідний | сутулуватість | сутулуватості |
Орудний | сутулуватістю | сутулуватостями |
Місцевий | на/у сутулуватості | на/у сутулуватостях |
Кличний | сутулуватосте | сутулуватості |