сухарина
СУХАРИНА, и, ж., діал . 1. Сухар (у 1-3 знач.). Ой вечеряй, моя мати, сухі сухарини (Сл. Гр.).
2. збірн. Сушняк, хмиз. Почав [пан комісар] сам бігати в ліс і виганяти селян, що чи то збирали сухарину, ламали сухе гілля, викопували пні, чи то й так рубали здорове дерево (Фр., VIII, 1952, 92); Нічим огріть хатини, зібрати треба в'язку сухарини (У. Кравч., Вибр., 1958, 74).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сухарина | сухарини |
Родовий | сухарини | сухарин |
Давальний | сухарині | сухаринам |
Знахідний | сухарину | сухарини |
Орудний | сухариною | сухаринами |
Місцевий | на/у сухарині | на/у сухаринах |
Кличний | сухарино | сухарини |