сухопуття
СУХОПУТТЯ, я, с. Шлях по суші, а також сама суша, земля. Вирішила була [Маргіт] мчати сухопуттям, стежками-доріжками, що ген-ген в'ються понад Балатоном (Гончар, Південь, 1951, 33); - Мені тільки на сухопутті служити. Дуже великий я охотник по землі ходити (Тют., Вир, 1964, 345); На сухопутті заповідника трапляються лисиця, єнотовидний собака, заєць, сіра куріпка, сліпець (Знання.., 8, 1969, 11).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сухопуття | сухопуття |
Родовий | сухопуття | сухопуть |
Давальний | сухопуттю | сухопуттям |
Знахідний | сухопуття | сухопуття |
Орудний | сухопуттям | сухопуттями |
Місцевий | на/у сухопутті | на/у сухопуттях |
Кличний | сухопуття | сухопуття |